Фразеологія

ФРАЗЕОЛОГІЯ

Фразеологія (від гр.phrasis- вираз, зворот і logos-слово, вчення) - сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-
фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.

ФРАЗЕЛОГІЗМИ

Фразеологізми (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій.

Лексичне значення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня - "зазнати невдачі", без царя в голові - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити".

Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв’язано, називаються фразеологічними одиницями.

Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові мовні одиниці, а не створюються щоразу у процесі мовлення.

Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати- куняти- клевати носом.

У реченні фразеологізм виступає як один член речення. Напр.,у реченні І довго ти будеш товкти воду в ступі? фразеологізм товкти воду в ступі є присудком.

Фразеологізми мають синоніми і антоніми - інші фразеологізми, напр.: не приший кобилі хвіст - потрібний як п'яте колесо до воза.

Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.

ПРИСЛІВ’Я І ПРИКАЗКИ

Прислів’я - це народний вислів повчального змісту.

У цьому вислові передається певна закономірність або правило, сформульоване на основі багатовікового досвіду народу.

Прислів’я відносяться до фразеологізмів, які переважно співвідносяться з реченнями (не купиш ума, якщо нема; під лежачий камінь вода не тече). Серед прислів’їв є такі, які не зіставляються ані зі словом, ані з реченням (з хворої голови на здорову; як з гуся вода).

Приказка- це зворот мови, який образно визначає якесь життєве явище. Приказка від прислів’я відрізняється тим, що знаходить своє остаточне вираження тільки у контексті. Приказка завжди є ніби частинкою речення (чим би дитя не тішилося, аби не плакало; грошей, як кіт наплакав).

Прислів’я і приказки часто будуються на антонімічній основі (правда та кривда - як вогонь та вода; широкі ворота увійти, та вузькі вийти та ін.).

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ

Крилаті вислови- це сталі словесні вислови, які часто повторюються у мовленні, а також влучні вислови видатних і відомих осіб чи політичних діячів (маємо те, що маємо).

Крилаті вислови можуть мати форму слів з символічним значенням: Мекка - місце поклоніння, Голгофа - подвижництво, страждання, мука.

Такими є також і імена-символи: Робінзон, Дон Кіхот, П’ятниця.

Крилаті вислови можуть мати форму словосполучень (людина в футлярі, мертві душі) і простих речень (Вчитися, вчитися і ще раз вчитися! (Ленін); Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому увійти в царство небесне (Євангеліє).

ДЖЕРЕЛА ФРАЗЕОЛОГІЇ

За походженням фразеологізми поділяються на спільнослов’янські (водити за носа; з голови до п’ят; як на долоні), спільносхіднослов’янські (попасти під гарячу руку), українські (на руку ковінька, піймати облизня); засвоєні з інших мов кальки (копії) (ось де собака зарита (з німецької мови).

Велику групу фразеологізмів складають висловлення видатних і відомих людей (Хіба ревуть воли, як ясла повні (Панас Мирний).

Поповнюється українська фразеологія і за рахунок виробничо-побутових висловлень (Сім раз одміряй, а раз одріж).

Знайшли собі місце в українській фразеології також біблійні і євангелійські вирази (бути притчею во язицех; берегти, як зіницю ока), а також античні вислови (крокодилячі сльози, Сади Семіраміди).

ЛЕКСИКО - ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР СЛОВА

1. Записати слово.
2. Вказати або знайти його тлумачення за словником.
3. Вказати, це первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне.
4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.
5. Дібрати синоніми до слова і довести доречність (чи недоречність) заміни аналізованого слова дібраним синонімом.
6. Перевірити, чи можливі лексичні або контексуальні антоніми до аналізованого слова.
7. Змінити слово за всіма можливими ознаками (рід, число, відмінок, особа, вид) і відшукати омонімічні йому слова, визначивши вид омонімів.
8. Встановити походження слова: запозичене воно чи ні (перевірити за словником іншомовних слів).
9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, діалектним, професійним чи термінологічним.
10. Визначити, належить слово до активного словника, до застарілих слів чи до неологізмів.
11. Вказати: вільне, синтаксично обумовлене чи фразеологічно зв'язане значення аналізованого слова.
12. Якщо слово має фразеологічно зв'язане значення, то вказати тип фразеологізму.
13. Знайти стійкий вислів за фразеологічним словником і пояснити його значення та джерело.