Тема. Асимілятивні, дисимілятивні процеси
1. Пригадаємо.
2. Виконайте письмово вправи 516, 519 с. 205.
Тема. Асимілятивні, дисимілятивні процеси
1. Пригадаємо.
Тема. Діагностувальна робота. Прислівник
1. Виконайте тестові завдання.
Тема. Літописні оповіді. «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»
1. Пригадаємо.
3. Поміркуємо над прочитаним.
- Дайте усні відповіді на запитання.
1) Хто за легендою заснував Київ?
2) Як характеризує літописець Кия та його братів?
3) Назвіть два можливі заняття князя Кия. Яке з них є, на думку літописця, правдивіше?
4) Як ви думаєте, історія про Кия, Щека, Хорива і Либідь правдива чи вигадана?
4. Запишіть у зошити тему та ідею оповіді.
5. Які, за літописною легендою, народи, племена заселяли колись нашу територію? Запишіть ці назви в зошит.
Тема. Олесь Гончар. Мрія і дійсність у новелі «Модри Камень»
1. Опрацюйте поданий матеріал.
Тема. Розділові знаки в складносурядному реченні
1. Пригадаємо.
- Яке речення називають складносурядним?
- Які є сполучники сурядності?
2. Поміркуємо.
3. Запам'ятайте!4. Виконайте письмово вправу 336 с. 149.
Тема. Літописні оповіді. «Повість минулих літ» – найдавніший літопис нашого народу
1. Поміркуємо.
2. Словникова робота.Тема. Л.Костенко. «Маруся Чурай». РЗМ. Цитатна характеристика образів твору. Значення роману в житті України. Пісні Марусі Чурай (повторення вивченого в попередніх класах).ТЛ: роман у віршах
1. Слово вчителя.
- Роман Ліни Костенко "Маруся Чурай" складається з 9 розділів, різних за розміром. Сюжет розгортається двома лініями: кохання Марусі та Гриця; боротьба українського народу, очолюваного Богданом Хмельницьким, проти польських загарбників. У творі є й позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.
2. Запишіть у зошити.
4. Словникова робота.
- Запишіть у зошити.
- Прочитайте пісні Марусі Чурай. Визначте їх тему та головну думку.
***
Віють
вітри, віють буйні,
Аж
дерева гнуться,
Ой
як болить моє серце,
А
сльози не ллються.
Трачу
літа в лютім горі
І
кінця не бачу.
Тільки
тоді і полегша,
Як
нишком поплачу.
Не
поправлять сльози щастя,
Серцю
легше буде,
Хто
щасливим був часочок,
По
смерті не забуде…
Єсть
же люди, що і моїй
Завидують
долі,
Чи
щаслива та билинка,
Що
росте на полі?
Що
на полі, що на пісках,
Без
роси, на сонці?
Тяжко
жити без милого
І
в своїй сторонці!
Де
ти, милий, чорнобривий?
Де
ти? Озовися!
Як
я, бідна, тут горюю,
Прийди
подивися.
Полетіла
б я до тебе,
Та
крилець не маю,
Щоб
побачив, як без тебе
З
горя висихаю.
До
кого я пригорнуся,
І
хто пригoлубить,
Коли
тепер того нема,
Який
мене любить?
ОТЖЕ,