Знайлик

понеділок, 9 березня 2026 р.

Українська мова, 11-А клас (26.02.2026р.), 11-Є клас (10.03.2026р.)

Тема. Основні чергування звуків

1. Пригадаємо.

2. Виконайте письмово вправу 546 с. 210.

Українська література, 11-А клас (05.03.2026р.), 11-Є клас (10.03.2026р., профільний рівень)

Тема. Читацький практикум. «Листи до матері з неволі» Валерія Марченка. «Ключі» до читання епістолярію. Листи Валерія Марченка як свідчення епохи

1. Слово вчителя.

Коли йдеться про дисидентів, найчастіше пригадуємо прізвища Івана Світличного, Левка Лук’яненка, В’ячеслава Чорновола, Миколи Руденка, Василя Стуса. Сьогодні, хотілося б згадати про ще одну знакову постать в історії українського правозахисного руху, журналіста, перекладача Валерія Марченка.

2. Прочитайте рецензію до книги В.Марченка "Листи до матері з неволі".

Ця книга дуже схвильовує. Гірка книга журналіста, який мав нещастя народитися у тоталітарній державі. І померти в ній...

Я любив Валерія. Він та Іван Світличний — ближчих не було у мене друзів у таборах. І вже не буде ніколи.

У цій книзі — самий Валерій. Щирий, красивий, іронічний, чарівний європейський інтелігент, любляча життя молода людина. Щасливий і гордий.

Це важко зрозуміти. Але це правда: Валерій був щасливий. Там, у політтаборі, він писав те, що боялися вимовити вголос "на волі". Його штампували з громадських трибун тавром "відступника і буржуазного націоналіста", а він — у таборі став письменником. Українським нерадянським письменником. Не фанатик, не революціонер, не екстреміст, він був такий, як і ви. Лише — кращий.

Він помер. Страшною смертю радянського зека, навіть у передагонійному стані змушеного виконувати обов'язкову "норму виробітку продукції".

Це книга — про всіх нас. Про тих, що сиділи, що садили, про тих, які спостерігали, стоячи осторонь. Адже ми всі пов'язані одним ланцюгом. І однією провиною. А суддя наш — один лише Бог.

Семен Ґлузман

3. Слово вчителя.

4. Перейдіть за покликанням. Прочитайте книгу.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=16729

5. Слово вчителя.

Епістолярний канон у В. Марченка витриманий на всіх рівнях: лаконізм, точність викладу теми, незакучерявлена мова. Наступна думка випливає з попередньої, легко в’яжеться специфічною конструкцією речень, що забезпечує плавний перебіг думки, ніби переливання однієї частини тексту в іншу.

У кожному листі відчувається добра освіта автора, літературний хист, досконале володіння найрізноманітнішими прийомами та засобами вираження, без клішованих формул-запевнень у прихильності та підкреслення дружнього ставлення.

Завдяки масиву листів В. Марченка, писаних у різні часи і до різних кореспондентів, можемо пізнати характер і вдачу їх автора, його творчий потенціал, індивідуальний стиль. Навіть при тому, що вся його кореспондеція перлюструвалася, вона щира, виявляє авторську ретельність у ставленні до епістолярію. Про це, наприклад, свідчить факт в одному з листів до матері: Валерій зізнається, що не все переніс зі свого листа-чернетки.

Листи В. Марченка з неволі як свідки багатьох трагедій і душевних переживань, повертають пам’ять про минуле, через сприйняття роблять реципієнтів учасниками подій, допомагають осмислити час, засвідчують ідіостиль, авторський моральний вибір як митця, журналіста, літератора і громадського діяча.

Українська мова, 7-А клас (10.03.2026р.)

Тема. Синонімічні й антонімічні прийменники

1. Поміркуємо.

2. Перегляньте відео.

3. Виконайте письмово вправи.

Українська література, 7-А клас (10.03.2026р.)

Тема. Борис Харчук. Повість «Діана». Мотив відповідальності за тих, кого ми приручили

1. Поміркуємо.

2. Дайте письмові відповіді на запитання.

1) Хто сказав дівчинці про цуценя?

2) Яку кличку дала Марта песику?

3) Якого кольору були очі в цуцика?

4) Що дівчинка принесла Діані?

5) Що росло на грядках у бабусі?

6) Закінчіть речення: "Бабуся сказала Марті, що собаки - ..."

7) Що таке "гичка"?

8) Яку домівку запропонувала Діані бабуся?

9) Що незлюбило цуценя?

10) Кого прогнала Діана зі своєї домівки?

11) Що помітила Марта на носи песика?

3. Прочитайте продовження повісті в підручнику - с. 209-219.

4. Виконайте завдання (ПИСЬМОВО).

Українська мова, 5-Б клас (10.03.2026р.)

Тема. Другорядні члени речення. Додаток

1. Пригадаємо.

2. Розгляньте схему. Назвіть, які бувають види другорядних членів речення.

3. Запам'ятайте!

Зверніть увагу!

4. Запишіть речення. Підкресліть додатки.

Джерело: https://naurok.com.ua/prezentaciya-drugoryadni-chleni-rechennya-237488.html

5. Виконайте письмово завдання.

Джерело: https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-ukra-nsko-movi-z-temi-drugoryadni-chleni-rechennya-dodatok-342458.html

Українська література, 11-А клас (10.03.2026р.)

Тема. ЛІТЕРАТУРА ЕПОХИ «СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ». Літературний процес 50-х-90-х рр. ХХ ст.

1. Слово вчителя.

- Наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр. ХХ ст. інтенсивно розвивається лірична проза. Головний її інтерес зосереджувався на почуттєвому світі героя. Емоційний спалах, «картинка» настроїв, освітлений внутрішнім світлом пейзаж — усе це привертало увагу прихильників ліричної прози.

Є. Гуцало широко використовував у своїй творчості цей жанр. У ліричній прозі застосовується персонажна оповідна стратегія: автор відходить на другий план, вивільняє місце героєві, який сповідається перед читачем. Тому на всьому лежить відсвіт героя — його світобачення, світорозуміння.

У 60-х — 70-х рр. ХХ ст. активізується конкретно-аналітична проза, яка культивувала психологічний аналіз. Герой розвивався за власною логікою характеру, був непрогнозованим і часом чинив опір авторові (аж до бунту), бо мав свій погляд на суспільний розвиток. Усе мало бути так, як у житті — це основне гасло прози цього спрямування. Яскравими представниками такого роману є Володимир Дрозд, Григір Тютюнник, Юрій Щербак та інші.

У 70-х рр. ХХ ст. активно розвивається химерна проза. Найбільшого розголосу набули романи Василя Земляка «Лебедина зграя», Володимира Яворівського «Оглянься з осені», Євгена Гуцала «Позичений чоловік…»; повісті Володимира Дрозда «Ирій» та «Самотній вовк», написані в цій стильовій манері.

Основними ознаками такої прози є «химерне» мислення, якому притаманні часовопросторові зміщення, метаморфози з героями, відверті алогізми: тут герой може природно перетворитися на їжачка, груші — вирости на вербі, а домовичок — сидіти серед людей у хаті й грітися на жердині. Не чужі їй емоційність, експресивність письма, напівфантастичність образів.

Українська література в другій половині 50-х — 80-х рр. інтенсивно культивує історичну прозу. Визнання читача дістали романи Семена Скляренка «Володимир», «Святослав», Романа Іваничука «Мальви», «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Черлене вино»; Романа Федоріва «Жбан вина», Юрія Мушкетика «Яса», Івана Білика «Меч Арея», «Похорон богів» та інші.

2. Перегляньте відео.

3. Прочитайте статтю в підручнику - с. 204.

4. Складіть і запишіть у зошити конспект за матеріалами відео та статтею підручника.