Українська література, 10-А клас (16.10.2026р.)

 Тема. Родина Тобілевичів і український театр. Зв’язок театру з музикою, сценічними декораціями, одягом тощо

1. Слово  вчителя.

      Театр – це дивний світ, у якому існує своя особлива мова. Осягаючи її, ми пізнаємо мистецтво людей, які створюють виставу: драматурга, що пише п’єсу і готує сценарій, композитора, який створює музику, режисера, художника, артистів і багатьох інших. В основі театральної вистави лежить текст. Процес роботи над спектаклем полягає у перенесенні драматургічного тексту на сцену. Це свого роду «переклад» з однієї мови на іншу. У результаті літературне слово стає словом сценічним. Збираючись поставити спектакль, його творці спочатку вибирають п’єсу, неодмінно звертаються до драматургії.

2. Пригадаємо.

3. Прочитайте  статтю "Родина  Тобілевичів  і  український  театр". Запишіть  основні  відомості  в  зошит.

         РОДИНА ТОБІЛЕВИЧІВ І УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР

   Історія роду Тобілевичів починається, коли управитель південних степних поміщицьких маєтків Карпо Адамович Тобілевич закохався в Євдокію, покоївку поміщиці Злотькійської.

   Євдокія Зіновіївна, родом з містечка Саксагань на Катеринославщині, належала до козацького роду Садовських. Рід збіднів, потрапив у кріпацтво, Карпо Тобілевич викупив дівчину з неволі і одружився з нею.

   У селі Арсенівна Єлисаветградського повіту (нині Кіровоградщина) у 1840 році з’явився на світ їхній первісток Іван. Родина швидко зростала. Вже в селі Костуватім колишньої Херсонської губернії (нині Братський р-н Миколаївської області) народилися Михайло, Петро, Марія, Панас.

   Велика родина жила в нестатках. Хоч Карпо Адамович і був дворянином, достатньо довго була тяганина з признанням роду Тобілевичів у дворянстві, і пов’язана вона була з помилкою у прізвищі, якої припустилися писарі. Цей феноменальний випадок з годом використав у своїй комедії «Мартин Боруля». Іван Карпович Тобілевич.

   Родина була дружною, діти веселими і талановитими. Згодом вони стануть славнозвісними Іваном Карпенком-Карим, Миколою Садовським, Марією Садовською-Барілотті, Панасом Саксаганським — корифеями українського театру.

   Тобілевичі були людьми освіченими, знали багато віршів і пісень на слова Шевченка. Вихованням дітей займалася мати. Вона прекрасно співала народні пісні, майстерно розповідала казки.

   У 70-ті роки, коли родина Тобілевичів уже переїхала до Єлисаветграда, в їхньому будинку щосуботи відбувалися «вечірки». всі співали, та найбільше і найкраще — Маруся і Панас.

   Кожен з Тобілевичів йшов своїм шляхом по життю, але кожного цей шлях вів до театру. Всі вони з юнацьких років виступали в аматорських гуртках. На професійну сцену Тобілевичі прийшли майже одночасно — 1881-1884 роках.

   Родина Тобілевичів стала яскравим сузір’ям корифеїв українського театру.

   Тобілевичі театральні режисери й актори: Панас Карпович Тобілевич (Панас Саксаганський), Микола Карпович Тобілевич (Микола Садовський); Марія Карпівна Тобілевич (Марія Садовська — Барілотті). Брати Тобілевичі: Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський.

                                       

                                       

                                       

ОТЖЕ, 

4. Поміркуємо.

- Назвіть, з  кого, крім  акторів  й  автора  п'єси, складається  колектив  театру.

- Які  види  мистецтва  пов'язані  з  театром?

5. Слово  вчителя.

 - Отже, усі  мистецтва, які  беруть  участь  у  створенні  спектаклю, дають  матеріал  для  творчої  роботи  актора. І  драматургія, і  живопис, і музика, і танок  повинні  давати  матеріал, придатний  для  того, щоб  актор  міг  його  використати  в  своїй  творчій  роботі, у  своїй  грі. Матеріал, придатний  для  такого  використання, називається  театральним  матеріалом.

 

Джерело:  https://ppt-online.org/174012   

             

Українська мова, 10-А клас (16.10.2026р.)

Тема. Асимілятивні, дисимілятивні процеси у групах приголосних  

1. Опрацюйте  опорний  конспект.

                                        

ЗАУВАЖТЕ!

Джерело:  https://naurok.com.ua/upodibnennya-prigolosnih-214255.html 

2. Виконайте  письмово  вправу 99 с. 47.                                       

Українська література, 6-А,Б класи (16.10.2026р.)

 Тема. Діагностувальна робота. Календарно-обрядові, колискові пісні. Пісні літературного походження

  -  Виконайте  завдання.

       Виберіть ОДИН правильний варіант відповіді. Позначте його буквою.

1. Русальні, купальські, жниварські пісні належать до пісень:

    а) зимового циклу;       

    б) весняного циклу;

    в) осіннього циклу;       

    г) літнього циклу.

2. Колядки виконують на:

    а) Різдво Христове;       

    б) Великдень;                 

    в) свято Миколая;         

    г) Новий Рік.

3. Так НЕ називають веснянки:

    а) гаївки;             

    б) маївки;           

    в) веснівки;       

    г) веселки.

4. Пісні, які виконувалися під час обрядів, пов’язаних із Зеленими святами, - це...

    а) русальні;                       

    б) купальські;

    в) обжинкові;

    г) колискові.

5. Автором державного гімну України є:

    а) І.Франко;      

    б) М.Вербицький;          

    в) П.Чубинський;           

    г) Т.Шевченко.

6. У рядку колискової: «…Як квіт, червоніло…» –  використано

    а) епітет;            

    б) метафору;                   

    в) порівняння;                 

    г) гіперболу.

7. Гімн - це...

    а) величальна  пісня, у  якій  воздається  хвала  Богові  та  господареві  землі  людині;

    б) величальня  пісня, що  виконується  під  час  обрядів;

    в) урочистий  музичний  твір  на  честь  держави;

    г) словесно-музичний  твір, призначений  для  співу.

8. У  пісні  С.Чарнецького "Ой  у  лузі  червона  калина..."  калина  має  білий  цвіт, а  Україна...

    а) багато  золотих  ланів;

    б) чарівну  вроду;

    в) добрий  рід;

    г) гарний  врожай.

9. Яким  епітетом  описаний  день  у  пісні  "Як  тебе  не  любити, Києве  мій"?

    а) яскравим;

    б) тихим;

    в) оксамитовим;

    г) ніжним.

10. Якими  для  автора  стали  схили  Дніпра  в  пісні  "Як  тебе  не  любити, Києве  мій"?

    а) дорогими;

    б) коханими;

    в) коштовними;

    г) красивими.                                                                                                                          5б

11. Установіть відповідність між  рядками з календарно-обрядової (колискової) пісні та її назвою:  

Ой ти ,коте ,коточок не ходи рано в садочок...	А. «Ой весна,весна – днем красна»
- Принесла я вам літечко,     Ще й запашнеє зіллячко,     Ще й зеленую   травицю...	Б. «Заплету віночок»
У ржі на межі , на кривій березі                                            Там сиділа русалка...	В. «У ржі на межі»
Заплету віночок,       Заплету шовковий	Г. «Купайло, Купайло»
	Д. «Ой ти коте,коточок»

                                                             2б

12. Установіть відповідність між художнім засобом і рядками з народної пісні:                      

1.  Епітет	А. Купайло,Купайло,  Де ти зимувало ?
2.  Пестливі слова	Б. Там женчики жали , золоті серпи мали
3.  Анафора	В.  Не ходи рано в садочок,не полохай діточок
Персоніфікація	Г. Що ж ти ,весно, принесла?    - Принесла я вам літечко..

                                                                                                                           2б  

   Дайте  розгорнуту  відповідь на  одне  із  завдань (на  вибір; 3-4 речення).

9.  А. Порівняйте ідейний зміст гімну П.Чубинського "Ще не вмерла України..."  та  "Молитви" О.Кониського. У чому головна відмінність творів, що спільного?

     Б. Яка  роль  колискової  пісні  в  житті  людини?

     В. Вислови судження про те , що пісня - це душа народу.

                                                                                                                   3б

Українська мова, 6-А,Б класи (16.10.2026р.)

Тема. Зміни  приголосних  під  час  творення іменників  із  суфіксом  -ин-(а) від прикметників  на  -ський, -цький, - зький

1. Прочитайте  текст, виконайте  завдання  до  нього (УСНО).

2. Запам'ятайте!

3. Виконайте  письмово  вправу.

4. Тестування.

Українська література, 10-А клас (15.10.2026р.)

 Тема. Новаторський характер української драматургії другої половини XIX ст.  Соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, Панаса Мирного та ін. 

1. Слово  вчителя.

       У 70-ті рр. XIX ст. яскраво заявили про себе видатні митці української драматургії і театру: Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька та ін. Провідні українські митці XIX ст. усвідомлювали необхідність появи насамперед тематично нових драматичних творів, адже „Наталка Полтавка“ Івана Котляревського, „Сватання на Гончарівці“ Григорія Квітки-Основ’яненка і „Назар Стодоля“ Тараса Шевченка, хоч і були затребувані, все ж не могли задовольнити естетичних потреб глядачів нової доби. Спробували себе в царині драматургії Іван Нечуй-Левицький (драми „Маруся Богуславка“, „В диму та полум’ї“, „На Кожум’яках“), Панас Мирний (драма „Лимерівна“). Для чернігівської аматорської театральної трупи Леонід Глібов написав художню одноактівку „Сусіди“ („До мирового!“) та фрагмент комедії „Хуторяночка“. Володимир Самійленко створив, крім соціально-побутових („Драма без горілки“, „Дядькова хвороба“), історичну п’єсу „Маруся Чураївна“.

     Завдяки переробкам Михайла Старицького з’явилися драма „Циганка Аза“ (за повістю Юзефа Крашевського „Хата за селом“), комедія „За двома зайцями“ (на основі п’єси „На Кожум’яках“ Івана Нечуя-Левицького), драма „Лимерівна“ на основі однойменної п’єси Панаса Мирного.

     Про те, що переробки Михайло Старицького були надзвичайно вдалі, свідчить інтерес до цих творів кінорежисерів, а публіки - до ними створених фільмів, зокрема „За двома зайцями“ Віктора Іванова, „Циганка Аза“ Григорія Кохана, в яких провідні ролі чудово зіграли відомі українські артисти театру та кіно.

     Михайло Старицький ознайомлював українських глядачів зі світовими шедеврами, переклавши українською мовою трагедію Вільяма Шекспіра „Гамлет, принц данський“ (ноти для дев’яти пісень Офелії написав Микола Лисенко). Також М. Старицький написав лібрето до Лисенкових опер („Гаркуша“, „Чорноморці“, „Різдвяна ніч“, „Тарас Бульба“, „Утоплена“). Згодом від переробок і перекладів письменник перейшов до створення власних драматичних творів „Богдан Хмельницький“, „Маруся Богуславка“, „Оборона Буші“. На матеріалі реальних подій ним же була написана драма „Не судилось“, яка спочатку мала вдалішу назву - „Панське болото“, але її відкинула цензура.

     Низку драматичних творів написав І. Франко: „Три князі на один престол“, „Славой і Хрудош“, „Послідній крейцер“, „Рябіна“, „Украдене щастя“, „Кам’яна душа“ та ін.

     „У театрі грать повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожить кам’яні серця!“   

2. Прочитайте  статті  в  підручнику (крім "Театр  як  "школа  життя") - с. 51-52.

3. Опрацьовуємо  прочитане, виявляємо  читацьку  компетентність. 

   -  Дайте  письмові  відповіді  на  запитання  1-8, с. 53 (8б)

   -  Як  ви  думаєте, розважальність  театрального  мистецтва - це  позитивне  віяння  чи  однозначне  свідчення  його  недосконалості  та  орієнтації  на  невибагливого  глядача? Запишіть  у  зошити  свої  міркування. (3б)

Українська мова, 10-А клас (15.10.2026р.)

 Тема. Контрольний  переказ  тексту  художнього  стилю  з  творчим  завданням

1. Пригадаймо  й  запам'ятаймо.

2. Попрацюймо за  підручником.

- Прочитайте  текст  вправи 715 с. 256.

- Визначте  стиль  і  тип  мовлення (УСНО).

- Прочитайте  текст  удруге.

- Стисло  перекажіть  текст (ПИСЬМОВО).

3. Напишіть  творче  продовження  тексту. Подумайте, яку роль  відіграє  мистецтво  танцю  у  відродженні  національної  культури  й  свідомості?

Українська мова, 6-А,Б класи (15.10.2026р.)

Тема.  РМ. Опис як тип тексту. Опис в оголошенні

1. Пригадаємо.

2. Запам'ятайте!

3. Поміркуємо.

ЗВЕРНІТЬ  УВАГУ!

4. Виконайте  письмово  вправу  504 с. 201.

УВАГА! Письмове завдання - скласти оголошення про екскурсію до заповідника.

Джерело: https://naurok.com.ua/prezentaciya-dilovi-paperi-259957.html

Українська мова, 10-А клас (14.10.2026р.)

 Тема. РЗМ. Усний  докладний переказ  тексту художнього стилю із творчим завданням

1. Пригадаємо.

Джерело: https://naurok.com.ua/pismoviy-dokladniy-perekaz-tekstu-publicistichnogo-stilyu-z-tvorchim-zavdannyam-224475.html

2. Прочитайте  текст  вправи  715  на  с. 256. Визначте  стиль  і  тип  мовлення. Складіть  і  запишіть  план.

3. Прочитайте  текст  удруге. Перекажіть  усно  за  планом, доповнивши  текст  своїми  роздумами  про  роль  мистецтва  танцю  у  відродженні  національної  культури  й  свідомості.

Українська література, 10-А клас (14.10.2026р.)

Тема.  ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР ХІХ ст.  Драматургічна  традиція  в Україні. Шкільна драма XVIII ст. Інтермедії. Вертепна драма. Драматургія І половини ХІХ століття. Народна драма І. Котляревського

1. Слово  вчителя.

   - Шлях  становлення  українського  національного  професійного  театру  був  довгим  і  тернистим, багатим  на  великі  імена. Сьогодні  можна  впевнено  казати, що  це  було  унікальне  явище  не  тільки  в  історії  культури  України, адже  діяльність  багатьох  українських  театральних  діячів  була  визнана  світом.

ЗАУВАЖТЕ!

2. Опрацюйте  опорний  конспект.

            Різновиди  театрального  дійства

	Шкільна драма ХVII-ХVIII ст.	Інтермедія ХVII-ХVIII ст.	Вертепна драма ХVІІ ст.
Час виникнення	XVII ст.	XVII ст.	XVII ст.
Визначення	Шкільна  драма  - жанр латиномовної  релігійної драматургії, що  виник  на межі  XV-XVI ст.  в  країнах Західної  Європи.      Походження  шкільної драми  пов’язане  зі статутом церковних  і  світських навчальних  закладів, у  яких сценічні  вистави  були обов’язковими  для засвоєння  латини.      В  Україні  шкільна  драма  поширилася  через Польщу  в  XVII- XVIII ст.	Інтермедія (від латин. inter — між, medius — те, що міститься посередині) — невелика за обсягом комічна сценка або п’єса, яку виконували між актами основного драматичного дійства, що мала за мету дати відпочинок і розвагу глядачеві, стомленому серйозною дією, яку розігрувала в основній п’єсі. Одноактна п’єса комедійного характеру, була також частиною вертепної драми	Вертеп — це старовинний пересувний ляльковий театр, який ставив релігійні й світські п’єси. Вертепна драма — різновид лялькового театру, який створювався для розваги і повчання публіки
Характерні риси	Була віршованим діалогом. Сюжет з античної літератури або з Біблії, легенди  про святих, мучеників, подвиги  царів  і полководців. Текст переважно віршований, розмір найчастіше — 13-складник	Сюжетно не були пов’язані із твором, у перервах якого їх розігрували.    Сюжет: мотиви й сюжети усної народної творчості, популярні книжні анекдоти, які відображали життя та побут українського народу	Сюжети як релігійні, так  і світські. Текст — прозовий  або написаний нерівноскладовою прозою. Виставу могли супроводжувати хоровий  спів, музичні  номери, дуети
Автори та виконавці творів	Автори — зазвичай викладачі поетики, виконавці — їхні учні. Найвідоміша шкільна драма XVII ст. — перша історична п’єса в українській літературі «Володимир». Феофана Прокоповича, присвячена гетьманові I. Мазепі. О. Кониський «Воскресіння мертвих». невідомий автор — «Милість Божа».	Авторами й виконавцями інтермедій були здебільшого учні тодішніх шкіл, зокрема студенти Києво-Могилянської академії та мандрівні дяки.    «Кіт у мішку». — одна інтермедій, яку часто виконували	У  живому вертепі  ролі виконували актори, у ляльковому вертепі — ляльки.    Відомі вертепні тексти: Сокиринський, Славутинський, Бутуринський, Хорольський, Куп’янський

     Народна  драма  І.Котляревського  "Наталка  Полтавка"

Жанр твору	Сюжетно-композиційна своєрідність	Образи п’єси	Значення п’єси
«Опера малоросійська».    (І. Котляревський), має ознаки драми, комедії, п’єси, опери	Сюжет лінійний, відцентровий, концентричний.    Важливу роль відіграють авторські ремарки (пояснення щодо місця і часу дії, обстановки, вигляду персонажів, одягу, міміки, жестів тощо.)    Наявність пісень-самохарактеристик героя. Використано прийом — любовний трикутник	Головна героїня — перший образ жінки-селянки в українській літературі, втілення найкращих народних рис. Образ Петра символізує глибоку народність українців, працелюбство, доброту і порядність.    Образ Миколи втілює в собі такі народні риси, як життєстійкість, дотепність і веселість. Терпилиха уособлює жіночі риси: наполегливість, тверду волю, лукавство і риси гарної матері. Борис Тетраковський наділений як позитивними, так і негативними рисами, Макогоненко — негативними	Перша українська драма високої моральної спрямованості, яка ставить як загальнолюдські, так і національні питання. Написана для народного глядача.    П’єса художньо правдиво змальовує народне життя і несе в собі гуманізм і наро

3. Підготуйте  повідомлення  про  Феофана  Прокоповича  у  вигляді  презентації/ відеопрезентації/ментальної карти/"хмаринки теґів".