Мітки

вівторок, 17 січня 2023 р.

Українська література, 11-А клас (18.01.2023р.)

Тема.  Пісенна лірика Д. Павличка, її популярність. Вірш «Два кольори». Збірка любовної лірики «Таємниця твого обличчя». Використання фольклорних, персоніфікованих образів для передачі глибокого почуття кохання («Найдовша з усіх доріг»).

1. Слово  вчителя.

 - "...Бувають  хвилини, - зізнається  Дмитро  Васильович, - коли  я  відчуваю, як  пісня  повертає  мені  духовну  силу, як  оновлюється, прочищається  моє  єство...  без  того  таємного  зв'язку, який  існує  між  піснею  і  моєю  душею, а  не  міг  би  писати".  Можливо, саме  цим  пояснюється  та  особлива  задушевність, теплота  слів  поезії  "Два  кольори", у  якій  внадується  і  філософська  мудрість  життя, і  нелегкий  шлях  ліричного  героя, і  кревний  зв'язок  його  зі  своєю  землею, родом, традиціями  народу. Недаремно  ж  багато  шанувальників  цієї  пісні  вважають  її  народною.

2. Прочитайте  про  історію  написання  поезії  "Два  кольори".

3. Прочитайте  вірш  "Два  кольори" Д.Павличка  в  підручнику - с. 159-160.

4. Виявляємо  літературну  компетентність.

- Запишіть  у  зошити, до  якого  виду  поезії  належить  поезія  "Два  кольори", його  тему, ідею; випишіть  художні  засоби.        (8б)

5. Прочитайте  вірш  "Найдовша  з  усіх  доріг..." Д.Павличка  в  підручнику - с.  161.

6. Слово  вчителя.

   За останнє десятиріччя в українській поезії однією з найкращих ліричних збірок можна назвати збірку «Таємниця твого обличчя» Д. Павличка. Поет натхненно відтворив художньообразними засобами гарячі почуття любові до рідної землі, змалював образ жінки-матері, образ коханої. Глибина інтимних почуттів, традиційна поетична форма споріднюють поезії Д. Павличка із збіркою І. Франка «Зів’яле листя». У ліриці Д. Павличка той самий драматизм інтимних почуттів і зіткнення протиборствуючих сил, без яких не можна уявити собі справжньої лірики. Ліричний герой Павличка — наш сучасник, його переповнюють емоції, притаманні людям нового, соціалістичного світу. Ліричний струмінь Павличкової поезії невіддільний від зачарованого подиху Карпатських гір, шуму зелених смерек і дзюрчання гірських потоків, над якими владарює мелодійна гуцульська пісня, що зливається з настроями і почуттями сина простого лісоруба. У цих настроях і почуттях — сила боротьби за щастя, за справжнє кохання, яке дає людині снагу обнови і вселяє в неї радість життя. Слово поета на найвищих регістрах прославляє чистоту і щирість людських почуттів.

7. Охарактеризуйте  письмово ліричного  героя  поезії.   (3б)

Немає коментарів:

Дописати коментар