Тема. Повторення вивченого за І семестр.
1. Пригадайте вивчений матеріал. Дайте відповіді на запитання (УСНО).
2. Перевірте!
1) І.Карпенко-Карий.
2) "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
3) Омелько Кайдаш.
4) І.Карпенко-Карий.
5) "Мартин Боруля".
6) Мойсей.
7) Панас Рудченко.
8) "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
9) Мелашка.
10) Іван Франко.
11) І.С.Нечуй-Левицький.
Тема. Повторення й узагальнення вивченого за І семестр.
1. Пригадайте.
Тема. РЗМ. Усне оповідання на самостійно вибрану тему.
1. Пригадаємо.
► Прочитати текст. Чи
можна його назвати оповіданням? Аргументувати своє твердження. Висловити
особисте ставлення до зображуваних автором подій.
Ми нічого не могли
заперечити Оленці, бо й самі не знали, що нам привезуть. Однак думка Петра всіх
нас зацікавила. Ех, якби ж у нас було легше з саджанцями, які б ми сади
виростили!
Та ось нарешті прийшла
довгождана машина. Песимістичні прогнози деяких наших учнів справдилися — у
кузові лежали клени та кілька десятків вишеньок. Оце і все. Прийшов дід
Яли-сей, довго щось прикладав у думці, нарешті сказав:
— Клени посадимо по
боках саду, щоб вони захищали вишеньки від морозів та вітрів. На безриб'ї і
рак риба. Починаймо!
Ми стоїмо довгим рядом
уздовж майбутньої алеї, а дід Яли-сей знову метушиться з шнуром. Коли вже все
було підготовлено — біля ямок стояли відра з водою, а в ямках — тоненькі
деревця, Устим Гаврилович прокашлявся і виголосив коротку промову:
— Сьогодні ми
закладаємо наш спільний шкільний сад... Хай кожен з вас посадить власними
руками деревце, щоб йому не було соромно дивитися в очі людям. Ви будете
зростати разом зі своїми деревцями, потім поїдете вчитися, працювати, а вони
залишаться тут. Оці дерева будуть свідками вашої любові до школи, до природи,
до праці. Колись ви, уже дорослими людьми, прийдете до них і згадаєте свою
щасливу золоту пору — пору юності. Замелькали лопати, у ямки полетіла земля. У
цю ж мить почулися звуки маршу — ми навіть не помітили, як гурток струнних
інструментів вишикувався на терасці і спеціально заграв для нас. У всіх був
піднесений настрій, ніби ми оце прийшли на якесь урочисте свято. Оленка, яка
садила свою вишню поруч зі мною, прошепотіла мені на вухо:
— Зав'яне твоя вишня —
пропаде молодість... Лий більше води!
Я засміялася. І хоч не
вірила в цей знак, усе ж вилила зайве відро води у свою лунку: жаль все ж таки
було своєї молодості.
Дерева були посаджені,
і ми поглянули на свій шкільний город: його вже важко було впізнати. Що не
кажи, а навіть молоденький сад, який оце тільки-но зіп'явся на ноги, хвилює
серце й міняє на краще вигляд школи. Кожен стояв біля свого деревця й оглядався
— таки справді чудесно!
Дід Ялисей присів біля
вишні, яку посадила Оленка, сказав нам:
— От ви й виконали
першу заповідь життя — посадили деревину. Але посадити — це півділа. Доглянути
треба деревце, коза-дереза! З ним може скоїтись лихо — адже воно вутле, ніжне й
беззахисне, мов дитя. Може, доведеться комусь і пересаджувати або щодня
поливати, поки воно вчепиться міцненько в ґрунт. Та то не біда, якщо доведеться
походити коло нього. Зате ж радість яка — ростиме дерево на землі.
У старого світилися
очі.
— Колись було таке
свято — вербна неділя. Хороше свято, зелене, хвилююче. Ще було не встигнеш
встати вранці, а вже тебе бабуся будить, похльостуючи по обличчю зеленим
галуззям:
— Не я б'ю, верба
б'є...
Цього дня кожний господар
ішов у леваду, зривав кілька гілочок верби і втикав їх у своєму городі: таке
вже дерево, де не ткни — прийметься. Тепер це свято забувається. Може, й справді
воно вже віджило, та жаль тільки, що люди перестали по весні вербу садити. От
якби нам придумати хороше свято дерева, свято зеленого друга! Як же воно
потрібне... (М. Чабанівський).
► Визначити структуру
тексту. На які частини можна його поділити? Який сюжет цього висловлювання?
4. Коментар учителя.
Оповідання — це один із видів розповіді. У його основі лежить епізод, випадок, подія. В оповіданні дія розвивається в певній послідовності. Воно складається з трьох основних частин: зав'язки (подія, від якої починається розвиток інших подій); кульмінації (найгостріший момент у розвитку дії); розв'язки (заключна подія, що є результатом розвитку дії).
Описи
героїв, обстановки, природи підпорядковуються ідеї твору.
В
основі оповідання можуть бути власні спостереження, розповіді інших людей.
Воно має бути правдоподібним, хоча його можна доповнювати вимислом.
5. Прочитайте пам'ятку "Як працювати над оповіданням на самостійно обрану тему".
ПАМ'ЯТКА
«Як скласти оповідання на самостійно обрану тему»
1. Обрати тему оповідання.
2. Дібрати заголовок, який би відповідав темі
висловлювання.
3. Сформулювати експозицію (події, які описуються
автором до зав'язки).
4. Продумати сюжетну лінію майбутнього оповідання (у
процесі розвитку якої розкриватимуться зміст оповідання й характер
персонажів).
5. Осмислити наступні моменти, які мають бути у
структурі оповідання (зав'язка, кульмінація, розв'язка).
6. Скласти план написання оповідання.
7. Скласти текст оповідання на самостійно обрану тему.
6. Складіть усне оповідання на тему «Сприйняття сьогодення моїм другом».
Тема. Література рідного краю. Відродження письменниками Дніпропетровщини давніх жанрів української літератури. В.Корж. "Кличне речення". Призначення поета - "ректи істину". "Притча про блудного сина". Гріх і спокута. Спільне і відмінне з біблійним сюжетом притчі.
1. Слово вчителя.
Після закінчення середньої школи (19560 працював токарем, потім кореспондентом у редакції газети. Закінчив Дніпропетровський державний університет (1962). Був літпрацівником у газеті, викладачем у технікумі. Завідував кафедрою української літератури Дніпропетровського національного університету, доцент. З 1957р. друкує вірші у газетах, журналах, колективних збірниках.
Автор поетичних збірок "Борвій" (1966), "Закон пензля" (1967), "Літочислення" (1976), "Світ звичайних фантазій" (1984), "Осіннє чекання весни" (1987) тощо. Улюблені жанри Коржа - балада, притча, діалог, етюд.
Перекладався польською, словацькою, англійською, німецькою, португальською та іншими мовами. Лауреат літературної премії імені А.Малишка, Лауреат премії ім.Т.Шевченка. Пішов із життя у 2014 році.
2. Прочитайте поезію В.Коржа "Кличне речення".
Речення прозора течія
Вергає чуттів втаємничення,
Ключиком чарівним одчиня
Сім замків, де істини освідчення.
Мов джерела, сходяться в одне
Лірика душі, доби героїка,
зрушує мовчання крем'яне
речення, в якім - залізна логіка.
Ти - поет, і рук не опусти,
Куй залізо слів до самозречення,
Щоб на люди з чистим серцем йти,
Істину ректи - творити речення.
Речень пломінкіш не знаю я,
ніж оце: "Вітчизна-мати кличе!" -
Речення могутня течія -
поетичне дійство таємниче.
3. Виявляємо літературну компетентність.
- Дайте усні відповіді на запитання.
1) У чому, на думку Віктора Коржа, полягає призначення поета і його поезії?
2) Доведіть, що поезія "Кличне речення" написана віршованою мовою.
4. Прочитайте "Притчу "про блудного сина" В.Коржа.
Батько сину казав іронічно:
- З твоїм розумом далеко не підеш...
І він пішов далеко,
І не вертався довго,
І смутилися батько і ненька.
Батько неньці казав журливо:
- З його розумом він не повернеться...
А він вернувся,
Мовчазний і змарнілий, питав з докором:
- Де ж ти був, нерозумний сину?
Син руками розвів,
що сягали шляхів блукання,
важко голову похилив,
притуливши правицю до серця...
Кажуть у нас відтоді:
Блудний син шука розуму серцю...
5. Виявляємо літературну компетентність.
- Дайте усні відповіді на запитання.
1) Як ви можете охарактеризувати сина?
2) Що дало йому блукання по світу?
3) Що спільного і відмінного у біблійній притчі й В.Коржа?
4) Які кращі людські якості ми повинні виховувати у собі?
6. Розгляньте картини видатних художників, створених на основі біблійної притчі. Яка вам більше подобається? Чому?
.jpg)
Тема. Урок позакласного читання. Г.Квітка-Основ’яненко. «Конотопська відьма».
1. Опрацюйте опорний конспект.
2. Прочитайте повість. Перейдіть за покликанням.
https://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=3311
3. Запишіть у зошити джерела написання твору, його тему, ідею, сюжетні лінії, проблематику.
Джерело: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-g-kvitka-osnov-yanenko-konotopska-vidma-114857.html
Тема. Повторення й узагальнення вивченого. Складнопідрядне речення.
1. Пригадаємо.
- Яке речення називається складнопідрядним?
2) Все можуть зробити людські руки коли захочуть (Гр. Тютюнник).
3) І миті жодної не можна
повернути щоб заново по-іншому
прожить (В.Симоненко).
4) Я з тих країв де над Дніпром цвітуть шумлять гаї (М. Нагнибіда).
5) Білі каштани,
світлі огні де б не бував я любі мені. (А.Малишко.)
6) Коли зоря в ранковім небі погожий віщувала
день мене будив пташиний щебет і
повнив серце молоде. (Б.Дегтярьов.)
7) Пісенність Шевченкової лірики настільки приваблива і природна
що багато його поезій стали
народними піснями (О. Гончар).
8) На новому місці хлопці почувалися так неначе вилізли з чорної нори на світло денне (І. Багряний).
