Тема. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»).
1. Слово вчителя.
- Друг В.Стуса, письменник Ю.Покальчук так оцінював його особистість і творчість: "У Василя Стуса найбільшим злочином було те, що він був українцем, просто справжнім українцем; любив свою мову, свою землю, свою культуру і хотів бачити Україну нормальною українською землею, а не витоптаним полем.
Поезія Василя Стуса виходить далеко за межі того експериментального бунтарства, часто дилетанської, показової інтелектуалізації вірша, що були притаманні творам багатьох його ровесників...".
2. Прочитайте поезію В.Стуса "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе..." в підручнику - с. 197.
ЗАУВАЖТЕ!
- Дайте письмові відповіді на запитання.
1) Яку мету ставить перед собою ліричний герой твору - автор?
2) Який пафос поезії?
3) Що відчуває ліричний герой на цьому шляху?
4) Який цікавий синтаксичний прийом використовує автор у творі?
5) Які образи допомагають зрозуміти внутрішній стан ліричного героя? (5б)
4. Перегляньте відеопоезію "Господи, гніву пречистого...".
5. Прочитайте твір у підручнику - с. 199.
6. Запишіть тему, ідею, провідний мотив вірша. Випишіть художні засоби. (6б)
Немає коментарів:
Дописати коментар