Тема. Усний переказ тексту з адресацією його групі осіб.
1. Прочитайте текст.
РОЗМОВА З КРИВОНОСОМ
Я йшов
довго. З лівого боку вставала панорама Чорної гори. Вершини гір з правого боку
біліли торішнім снігом. За горами стелилася широка долина Пруту.
Дорога була
мені знайома. Я проходив тут торік чи позаторік. Та раптом я перестав її
впізнавати. Трапились густі зарості, і стежка загубилася.
Дорогу
перегородила засіка. Я відважно пішов на приступ, який чимало коштував моєму
вбранню та шкірі. Та кінець кінцем я здолав цей бар’єр.
Невдовзі я
знов опинився перед засікою. Ця була якась дивовижна. Вона нагадувала ті воєнні
укріплення, які робили козаки в XVІ – XVІІ століттях. То був зрубаний ліс! Не
зрубаний власне, а притятий. Дерева були надрубані й пригнуті, переплутані між
собою гілляками. Вони утворювали справжню стіну.
Кому була
потрібна така стіна серед тихої і мирної Гуцульщини?
Я сів
спочити. Ліг і подрімав у затінку. Потім пішов уздовж засіки, вибираючи місце,
де можна було перелізти.
Кілька
разів я провалювався разом із перегнилою гіллякою. Але перебравшись через
засіку, я був потішений. Там була царинка, покоси, сліди людської руки.
Я пішов
царинкою. Попереду виднілося джерельце з густою зеленою травою навколо. Тут
з-за дерев викотилося дві вівчарки й кинулися до мене. Я спинився, щоб не
дратувати їх. Собаки наблизились, і я остовпів. То були ведмеді!
Раптом за
деревами хтось свиснув, ведмеді спинилися й повернули назад. З-за дерев
з’явився дуже старий чоловік, засушений літами, але ще бадьорий та сильний.
Обидва ведмеді, як щенята, пішли з одного й другого його боку.
Я зняв капелюха,
привітав старого. Пояснив, хто я, звідки, спитав ім’я дивного чоловіка.
- Я – Максим
Кривоніс, коли чув, - сказав він і показав на свій гострий, орлиний ніс,
скривлений від давнього удару шаблею. – Люди думали, що я вмер від чуми. Але це
неправда! Я пішов із війська, коли гетьман не послухав мого слова і проґавив
час, коли ми могли Польщу в свої руки взяти. Гетьман думав, як дійти згоди з
панами і як дотримати булаву до смерті та ще й синам віддати. Я не хотів робити
заколоту в війську й виїхав тихенько, щоб ніхто не знав, навіть сам гетьман. З
того часу я живу тут.
Кривоніс
застиг у величній поставі. Він махнув рукою, ревнув гарматний постріл.
Я
стрепенувся – і прокинувся. Над стіжком, під котрим я задрімав, повисла сиза
хмара. В горах гримів грім. (За М. Грушевським.) (364 сл.)
1. Поясніть лексичне значення слів: панорама, царина , засіка.
2. Доберіть синоніми до слів: заколот, дратувати,
проґавити.
3. Складіть і запишіть план.
4. Зробіть усно стислий переказ тексту від третьої
особи.
Зразок виконаної роботи
П'яте березня
Класна робота
Усний переказ тексту з адресацією його
групі осіб
Розмова з Кривоносом
План
1. Гірська панорама.
2. ...
3. ...
Панорама - ...
Немає коментарів:
Дописати коментар