Українська мова. 6-А, 6-Б класи (27.11.2020р.)

 Тема. Прикметники  твердої  і  м'якої  груп, їх  відмінювання. 

1. Пригадаємо.

- Які  є  м'які  приголосні?

- Як  позначаємо  їхню  м'якість  на  письмі?

2. Розгляньте  зразки відмінювання  прикметників.

- Що  спільного  й  відмінного  в  системі  відмінкових  закінчень  прикметників  твердої  і  м'якої  груп?

3. Опрацюйте  теоретичний  матеріал  у  підручнику - с. 79-80.

4. Виконайте  вправу  224 с. 81.

Українська література. 7-А клас (27.11.2020р.)

 Тема. М.Стельмах. "Гуси-лебеді  летять". Звичаї, традиції  українців. Образ  чутливого  до  краси  хлопчика Михайлика; образи  гусей-лебедів. Поняття про символ.

1. Пригадаємо  прочитане.

- Кому  М.Стельмах  присвятив  повість "Гуси-лебеді летять"?

- Як  змалку  в  хлопчика  формується  повага  до  праці  та  до  людини  праці? Хто  насамперед вплинув  на  таке  ставлення?

- Який  вплив  мала  мати  на  формування  особистості  Михайлика?

- Чому  автор  зображує  хліборобську  працю  так  докладно  й  піднесено?

- Яку  роль  у  житті  хлопчика  відігравала  книга?

2. Дочитайте  уривки  з  повісті  - с. 117- 123.

3. Охарактеризуйте  образ  Михайлика за поданою схемою. (УСНО)

4. Словникова робота. (ЗАПИШІТЬ  У  ЗОШИТ!)

   Символ - це  ідея, образ  або  предмет, що  має  власний  зміст  й  одночасно  представляє  в  узагальненій, нерозгорнутій  формі  деякий  інший  зміст.

НАПРИКЛАД,

Запишіть  у  зошит! 

Лебеді - вірність, краса, ніжність, радість, доброта.

5. Складіть  сенкан  до  образу  хлопчика.

Українська література. 6-А, 6-Б класи (26.11.2020р.)

 Тема. Леся  Українка. Дитинство  поетеси, роль  родини  у  її  вихованні. "Мрії". Неповторний  світ  дитинства  в  поезії.

1. Передивіться  відео.

ЗВЕРНІТЬ  УВАГУ!

2. Опрацюйте  статтю  підручника - с. 68-70.

3. Поміркуємо.

 -  Людина  живе  і  мріє. З  кожним  роком  життя  наші  мрії  змінює. Були  мрії  й  у  Лесі Українки. Які? Чи  відрізняються  вони  чимось  від  мрій  сучасних  людей? Про  це  ви  дізнаєтеся  з  поезії  Лесі  Українки  "Мрії".

4. Словникова  робота.

   Лицар - самовідданий  захисник  когось  або  чого-небудь; вихований, витончено  чемний  чоловік.

   Сперечник - суперник.

5. Прочитайте  поезію  Лесі  Українки  "Мрії" - с. 70-72.

6. Поміркуємо  над  прочитаним.

-  Яким  є  настрій  вірша?

-  Подумайте, у  якому  віці  Леся  Українка  написала  цей  вірш? Чому?

-  Чому  лірична  героїня  захоплювалася  не  "вродливими  королівнами", а  "гордими  переможцями"?

-  До  чого  закликає  поетеса?

-  Яка  головна  думка  вірша?

-  Які  автобіографічні  риси  поетеси  відображені  у  поезії?

7. Випишіть  художні  засоби  з  поезії  "Мрії".

Українська мова. 6-А, 6-Б класи (26.11.2020р.)

 Тема. Ступені  порівняння  якісних  прикметників.

1.Пригадаємо.

-  Що  називається  прикметником?

-  На  які  групи  за  значенням  поділяються  прикметники?

ЗВЕРНІТЬ  УВАГУ!

2. Запам'ятаємо.

3. Закріпимо набуті  знання.

4. Виконайте  вправу 204 с. 74.

Українська література, 7-А клас (13.11.2020р.)

 Тема. А.Чайковський. "За  сестрою". Образ  Павлуся  як  утілення  благородства  й  лицарства, сміливості  й  винахідливості. Мужність, благородство, відповідальність, вірність, життєлюбство  запорозьких  козаків.

1. Поміркуємо  над  прочитаним.

- Розкажіть  про  перебування  Павлуся  в  полоні.

- Чому  Павлусь  охоче  вивчав  татарську  мову, але  рішуче  відмовився  прийняти  віру  ворогів?

- Як  до  Павлуся  ставилися  татари?

- Що  придумав  хлопець, щоб  знайти  сестру?

2. Прочитайте  кінцівку  повісті - с. 95-99.

3. Охарактеризуйте  образ  Павлуся  за  планом.

4. ОТЖЕ,

5. Запишіть  у  зошити.

Українська мова, 6-А, 6-Б класи (13.11.2020р.)

 Тема. НЕ  з  іменниками. Букви  Е, И, І  в  суфіксах  іменників.

1. Порівняємо.

1) Незгода дім руйнує.

2) Не  згода, а розбрат запанував між князями.

-  У  якому  реченні  НЕ  виражає  заперечення, а  у  якому -  утворює  новий  іменник  з  протилежним  значенням?

2. Запам'ятаємо.

3. Опрацюйте  теоретичний  матеріал  у  підручнику - с. 53.

4. Повторимо.

5. Опрацюйте  теоретичний  матеріал  у  підручнику - с. 55.

4. Виконайте  вправу 153 (1-3 речення) с. 55, 159 с. 56.

Українська література, 6-А, 6-Б класи (12.11.2020р.)

 Тема. Володимир  Рутківський. Історичний  роман "Джури  козака  Швайки" ("На  козацьких  островах"). Історична  основа  твору.

1. Опрацюйте  біографію  В.Рутківського.

2. Словникова  робота.

   Швайка -  те  саме, що  й  шило.

   Уруські  села (татар.) - українські  села.

   Ногайці, ординці - татари.

   Плавні - заболочені, порослі  очеретами  береги  річки, що  затоплюються  під  час  повені.

3. Перегляньте  відео.

4. Прочитайте  першу  частину  повісті  "Втеча  з  рідного  дому". Перейдіть за посиланням.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13789

Українська мова, 6-А, 6-Б класи (12.11.2020р.)

 Тема. Стилістична  роль  словотвірних  засобів  іменників.

1. Пригадаємо.

2. Запам'ятаємо.

3. Опрацюйте  теоретичний  матеріал  у  підручнику - с. 51-52.

4. Виконайте  вправу 144 с.53.

Українська мова, 7-А клас (11.11.2020р.)

 Тема. Н  у  дієприкметниках  та  НН  у  прикметниках  дієприкметникового  походження.

1. Повторимо.

-  Які  дієприкметники   належать  до  активних?

-  Які  дієприкметники  належать  до  пасивних?

-  Які  особливості  творення  активних  і  пасивних  дієприкметників?

2. Запам'ятаємо.

   1) Пасивні дієприкметники на -ний пишуть без подвоєння: написаний,

сказаний, зроблений.

   2) Прикметники дієприкметникового походження з префіксом не- та на-

голошеними суфіксами -енн-, -анн-, які вказують на найвищу міру ознаки,

пишуть із -нн-: незліченний, несказанний.

ПОРІВНЯЙТЕ:

Читатиме хтось ці пісні, нескінчені  тихі слова (М. Рильський).

Ліси ведуть нескінченну розмову  з вітрами (Ю. Збанацький).

3. Виконайте  вправу  257 с. 122.

Українська література. 6-А, 6-Б класи (13.10.2020р.)

 Тема. "Ой  у  лузі  червона  калина  похилилася" С.Чарнецького  і  Г.Труха - пісня, що  стала  народною.

1. Пригадаємо.

- Що  називають  літературною  піснею?

- Чим  літературна  пісня  відрізняється  від  народної?

- Як  і  чому  пісня  відображає  життя  народу?

- Як  розуміти  народну  мудрість: "Пісня  ні  в  добру, ні  в  злу  годину  не  покидає  людину"?

2. Історична  довідка.

3. Пісні  січових  стрільців. "Ой  у  лузі  червона  калина похилилася".

4. Прочитайте  пісню - с. 45-46.

5. Дайте  відповіді  на  запитання (УСНО):

-  Чому, на  вашу  думку, Україна  зажурилася?

-  Що  символізує  калина? Які  ще  образи-символи  вам  відомі?

-  Чому  Україна  порівнюється  з  калиною?

-  Кого  прославляє  автор  у  пісні?

-  Як  січовики  намагаються  розвеселити  Україну?

-  Чим  прославилися  січові  стрільці?

-  Визначте  основну  думку  пісні.

6. Додатково.

- Прослухайте  пісню. 

Українська мова. 6-А, 6-Б класи (13.10.2020р.)

 Тема. Відмінювання  іменників  ІІ відміни.

1. Пригадаємо.

- Які  іменники  належать  до  ІІ відміни?

- На  які  групи  вони  поділяються?

2. Розгляньте  зразки  відмінювання  іменників  ІІ відміни - впр. 95 с. 73.

3. УВАГА!

   1)  У  давальному відмінку однини більшість іменників ІІ відміни чоловічого роду мають паралельні закінчення -ові, -еві(-єві) та -у(-ю).

   2)  У  місцевому відмінку однини деякі іменники  ІІ відміни  мають паралельні закінчення. 

   3)  В  орудному відмінку однини іменники  ІІ відміни  твердої  групи мають закінчення -ом, а  м'якої  та мішаної  -ем(-єм).

   4)  Деякі іменники в орудному відмінку множини мають  паралельні закінчення:  -ами(-ями)  та  -ми. 

   5) 

4. Виконайте  усно  вправи  99, 101 с. 39-40.

Українська література. 9-Б клас (12.10.2020р.)

 Тема. Пам'ятки  оригінальної  літератури  княжої  Русі-України. Літописи  як  історико-художні  твори. "Повість  минулих  літ". "Повчання  дітям" В. Мономаха.

1. Словникова  робота.

2. Поміркуємо.

- Кожен  народ  пам'ятає  свою  історію. Багато  відомостей  і  спогадів  про  минуле  знаходимо  в  народних  переказах, легендах, піснях, що  передавалися  з  покоління  в  поколяння. Літопис  як  своєрідна  форма  літературного  твору  виріс  на  основі  усного  історичного  епосу. Поштовхом  до  початку  літописання  стали  бурхливі  події  патріотичного  характеру  в  Київській  Русі, а  також  бажання  знати  минуле  своєї  вітчизни, щоб  повніше  осмислити  і  зрозуміти  її  теперішнє.

3. Прочитайте  уривок  із  "Повісті  минулих  літ"  про  помсту  княгині  Ольги  древлянам. (Перейдіть  за  посиланням)

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13473

4. Дайте  відповіді  на  запитання:

-  Де  і  коли  відбуваються  події, описані  в  оповіді?

- Як  помстилася  княгиня  Ольга  древлянам  за  смерть  чоловіка?

- Які  мотиви  твору?

- Визначте  тему  й  ідею  оповіді.

5. Перегляньте  відео.

6. Прочитайте  уривки  із  "Повчання  Володимира  Мономаха  дітям". (Перейдіть  за  посиланням).

https://ukrlit.net/lib/ancient/dlrhl.html

7. Дайте  відповіді  на  запитання:

- На  які  особливості  поведінки  звертає  увагу  Володимир  Мономах  у  "Повчанні"?

- Чи  збігаються  настанови  князя  з  Божими  заповідями?

- Чому  Володимир  Мономах  намагається  виховувати  саме  такі  чесноти?

8. Чи  знали  Ви, що ...?

Українська мова. 6-А клас (28.05.2020р.)

Тема. Повторення  та  узагальнення  вивченого. Дієслово.

1. Пригадаємо.

2. Закріпимо.

ОТЖЕ,
1) мовчите.
2) ловите.
3) славиш.
4) пишете.

Українська література. 5-А, 5-Б класи (27.05.2020р.)

Список літератури на літо для 6 класу

1. В. Винниченко «Федько-халамидник»

2. Е. Андієвська «Казка про яян», «Говорюща риба»

3. В. Нестайко «Тореадори з Васюківки»

4. Я. Стельмах «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»

5. Л. Воронина «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9»

Українська мова. 5-А, 5-Б класи (25.05.2020р.)

Тема. Повторення  та узагальнення  вивченого в п'ятому класі. Лексикологія. Фразеологія.

1. Пригадаємо.

2. Перевірте  свої  знання(УСНО).
                                                                       а)

б)

ОТЖЕ, перевіряємо:
а) Золоті  руки - майстер  на  всі  руки
    Як  оселедців  у  бочці - яблуку  ніде  впасти.
    І  за  холодну  воду  не  братися - сидіти  склавши  руки.
    Знімати  стружку - намилити  шию.
    Ні  пари  з  уст - тримати  язик  за  зубами.
    Накласти  головою - полягти  кістьми.
    Точити  ляси - правити  теревені.
б) Останнє  віддасть - з  батька  рідного  здере.
    За  тридев'ять  земель - рукою  подати.
    Кидати  в  жар - кидати  в  холод.
    Жити  на  широку  ногу - перебиватися  з  хліба  на  воду.
    Легкий  на  підйом - важкий  на  підйом.
    З  важким  серцем - з  легким  серцем.

Українська мова. 5-А, 5-Б класи (22.05.2020р.)

                                                     УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Урок 1. Тема. Повторення  й  узагальнення  вивченого  в  п'ятому  класі.

Світлана Нехаєва приглашает вас на запланированную конференцию: Zoom.

Тема: Конференция Zoom Світлана Нехаєва
Время: 22 мая 2020 11:00 AM Хельсинки

Подключиться к конференции Zoom
https://us04web.zoom.us/j/71606487165?pwd=ZW4zSm9hQ2ZwbVFTMHJWbFlnWmFVdz09
Идентификатор конференции: 716 0648 7165

Пароль: 123456

Урок 2. Тема. Контрольне  читання  мовчки.

- Прочитайте  текст, виконайте  тестові  завдання  після  нього.

КИЇВ ЗА КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

Український князь Ярослав Мудрий, що княжив у Володимирі, дбав дуже про свою столицю Київ.

Було вже це велике місто, що мало понад сто тисяч мешканців. З усіх сторін з’їздилися до Києва свої й чужі люди: чи то купити, чи продати щось, чи за іншою власною або державною справою, чи до суду, чи до уряду.

Жили в Києві українці з різних племен: поляни, деревляни, сіверяни, дубліни, тиверці, угличі. Були тут і чужі народи: греки, німці, італійці, чехи,угри.

У Києві вісім торговищ, на яких постійно збирався народ. Церков і каплиць було аж чотириста! Київ був тоді найбільшим містом на сході Європи. Називали його другим Царгородом.

Давній город, що стояв на горі, не міг уже помістити під час небезпеки всіх мешканців. Ярослав розширив його втроє й наново укріпив.

Довкола йшли високі вали, збудовані з каміння і землі, дерев’яними і мурованими вежами, з глибоким ровом, що через нього вели мости.

До міста можна було ввійти з трьох сторін через укріплені ворота. Найславніші були Золоті ворота з південного заходу. Вони були збудовані з каміння та цегли і покриті золотою бляхою.

Нижче був переїзд. Його замикали на ніч великими дверима, з дубового дерева, окованого залізом. Над воротами була мала церковиця.

Серед валів, побіч Десятинної церкви, Ярослав поставив нову княжу палату і різні церкви.

Найбільшу славу мала велика церква Св. Софії, або Божої Мудрості, з десятьма банями, прикрашена різьбою, гарними образами і малюнками.

По чужих землях розійшлася слава про наш золотоверхий Київ. Заморські купці, королі й королеві родичі були раді завітати до Києва, поглянути на його красу, багатство. Чужоземні купці продавали тут свій крам, купували в наших предків віск, звірині шкіри, хліб, мед, вивозили те у свої землі.

Звідти верталися з іншим крамом. За далекими морями, за карпатськими горами, за темними лісами, далеко від нашого краю ширилася слава про нашу столицю (М. Крищук).

1. Що відображає заголовок тексту «Київ за князя Ярослава Мудрого»?
    а) Основну думку;
    б) тему.

2. Де княжив український князь Ярослав Мудрий?
а) У Володимирі;
б) у Новгороді;
в) у Києві;
г) у Москві.

3. Як називали Київ за часів Ярослава Мудрого?
а) Києвець;
б) Ярославль;
в) Новгород;
г) Царгород.

4. У скільки разів Ярослав Мудрий розширив місто?
а) Удвоє;
б) утроє;
в) учетверо;
г) уп’ятеро.

5. З чого були збудовані Золоті ворота?
а) З каміння;
б) з каміння і цегли;
в) з цегли;
г) із землі.

6. Яка споруда мала найбільшу славу в місті?
а) Десятинна церква;
б) церква Св. Софії;
в) Золоті ворота;
г) Видубицький монастир.

2. Надішліть  фото  виконаної  роботи  на  електронну  адресу.

Українська мова. 6-А клас (21.05.2020р.)

Тема. Контрольне читання  мовчки.

- Прочитайте  текст, виконайте  тестові завдання  після  нього.

КИЇВСЬКИЙ КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Княжіння Ярослава, прозваного в народі Мудрим, стало періодом розквіту, вершиною могутності київської держави. Володимир заклав фундамент, Ярослав звів величну будівлю. Ярослав — син Володимира Святославовича і половецької князівни Рогнеди.

На відміну від батька і діда, Ярослав не любив воювати, він прагнув радше сидіти в Києві, займатися мирними справами. Та воювати все-таки доводилося. Першочерговим завданням Ярослава, так само, як і його батька — Володимира, був захист рідної землі від страшних ворогів — печенігів.

За Ярослава Мудрого створюється перший писаний звід законів — «Руська правда», що є найбільшим юридичним добутком доби Середньовіччя і найдавнішим пам’ятником права київської держави, що застосовувався в Київській Русі протягом ХІ—ХІІІ століть. Сьогодні налічують більше 100 списків «Руської правди», які поділяють на три редакції: Коротка Правда, Велика Правда, Скорочена Правда. Цей закон був обов’язковим для всіх. «За цією грамотою живіть, як написано вам, так і дотримуйтесь», — велів князь.

Князь Ярослав доклав багато зусиль для зміцнення і централізації держави, продовжував будівництво захисних споруд («змієвих валів» проти кочівників) на півдні ріки Рось. Князь також будував храми, монастирі, у 1051 р. заснував Печерський монастир (у Києві та інших культурних центрах на той час було 400 церков). Він сам призначав київського митрополита. Під час правління Ярослава посилюється значення Київської церковної митрополії: на вищу церковну посаду митрополита призначено не грека, а слов’янина — Іларіона Берестова (1051). Київ розбудовувався, територія «міста Ярослава» (70 гектарів) у 7 разів перевищувала площу «міста Володимира», збільшилася чисельність населення. Столицю Київської Русі називали суперницею Константинополя, «окрасою Сходу».

За Ярослава Володимировича Русь досягла зеніту свого розвитку і могутності, ставши в один ряд із головними країнами середньовічного світу: Візантією і Німецькою імперією.

Перед смертю поділив Ярослав цілу Україну на землі, або на так звані «уділи», і до кожного уділу призначив одного сина. Але наказав їм слухати найстаршого князя в Києві, а ним призначив сина Ізяслава. Своєму внукові Ростиславові дав Галичину, і від цього князя починається рід галицьких князів Ростиславичів. З надією, що по нім буде Україна сильна і славна, умер Ярослав Мудрий в зимі 1054 року, в 75 році життя. Панував 35 літ. Його поховали в церкві св. Софії у мармуровій домовині. Він є побіч Володимира Великого одним з найславніших українських князів.

Але його сини не змогли втримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їх діда й батька (І. Рибак, 367 сл).

1. Княжіння  Ярослава  стало  періодом:

а) розквіту;
б) занепаду;
в) розвитку;
г) розвитку і розквіту.

2. Ярослав — син:

а) Володимира Ізяславича;
б) Володимира Великого;
в) Володимира Святославовича;
г) Володимира Мирославича.

3. Ярослав  не  любив:

а) будувати;
б) воювати;
в) сидіти в Києві;
г) мандрувати.

4. Що  було  першочерговим  завданням  Ярослава?

а) захист рідної землі;
б) розвиток культури;
в) завоювання інших земель;
г) розвиток освіти.

5. «Руська  правда»  є:

а) найбільшим  юридичним  добутком  Київської  Русі;
б) найбільшим  юридичним  набутком  доби  Середньовіччя;
в) найдавнішою  пам’яткою  права  київської  держави;
г) першим  друкованим  примірником.

6. «Руська  правда»  застосовувалася  в  Київській  Русі  протягом:

а) ХІ-ХІІІ ст.;
б) ХІІ-ХІ ст.;
в) Х-ХІ ст.;
г) ХІ-ХІІ ст.

7. Хто був засновником Печерського монастиря?

а) Князь Володимир;
б) князь Ярослав;
в) князь Святополк;
г) князь Святослав.

8. За правління Ярослава посилюється значення:

а) слов’янина Іларіона Берестова;
б) грецьких церковнослужбовців;
в) Київської церковної митрополії;
г) православних церковнослужбовців.

9. Територія якого міста перевищувала площу «міста Володимира» у сім разів?

а) «Святослава»;
б) «Ярополка»;
в) «міста Ярослава»;
г) «Святополка».

10. Як називали столицю Київської Русі?

а) «Красою Сходу»;
б) «окрасою Сходу»;
в) «красунею Сходу»;
г) «перлиною Сходу».

11. Столицю Київської Русі називали конкуренткою:

а) Копентанції;
б) Константи;
в) Константинополя.
г) Констанції.

12. З якими країнами середньовічного світу Русь стала в один ряд?

а) З Візантією і Німецькою імперією;
б) Візантією і Німеччиною;
в) Італією і Візантією;
г) Італією і Німеччиною.