Українська мова. 6-А клас (21.05.2020р.)

Тема. Контрольне читання  мовчки.

- Прочитайте  текст, виконайте  тестові завдання  після  нього.

КИЇВСЬКИЙ КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Княжіння Ярослава, прозваного в народі Мудрим, стало періодом розквіту, вершиною могутності київської держави. Володимир заклав фундамент, Ярослав звів величну будівлю. Ярослав — син Володимира Святославовича і половецької князівни Рогнеди.

На відміну від батька і діда, Ярослав не любив воювати, він прагнув радше сидіти в Києві, займатися мирними справами. Та воювати все-таки доводилося. Першочерговим завданням Ярослава, так само, як і його батька — Володимира, був захист рідної землі від страшних ворогів — печенігів.

За Ярослава Мудрого створюється перший писаний звід законів — «Руська правда», що є найбільшим юридичним добутком доби Середньовіччя і найдавнішим пам’ятником права київської держави, що застосовувався в Київській Русі протягом ХІ—ХІІІ століть. Сьогодні налічують більше 100 списків «Руської правди», які поділяють на три редакції: Коротка Правда, Велика Правда, Скорочена Правда. Цей закон був обов’язковим для всіх. «За цією грамотою живіть, як написано вам, так і дотримуйтесь», — велів князь.

Князь Ярослав доклав багато зусиль для зміцнення і централізації держави, продовжував будівництво захисних споруд («змієвих валів» проти кочівників) на півдні ріки Рось. Князь також будував храми, монастирі, у 1051 р. заснував Печерський монастир (у Києві та інших культурних центрах на той час було 400 церков). Він сам призначав київського митрополита. Під час правління Ярослава посилюється значення Київської церковної митрополії: на вищу церковну посаду митрополита призначено не грека, а слов’янина — Іларіона Берестова (1051). Київ розбудовувався, територія «міста Ярослава» (70 гектарів) у 7 разів перевищувала площу «міста Володимира», збільшилася чисельність населення. Столицю Київської Русі називали суперницею Константинополя, «окрасою Сходу».

За Ярослава Володимировича Русь досягла зеніту свого розвитку і могутності, ставши в один ряд із головними країнами середньовічного світу: Візантією і Німецькою імперією.

Перед смертю поділив Ярослав цілу Україну на землі, або на так звані «уділи», і до кожного уділу призначив одного сина. Але наказав їм слухати найстаршого князя в Києві, а ним призначив сина Ізяслава. Своєму внукові Ростиславові дав Галичину, і від цього князя починається рід галицьких князів Ростиславичів. З надією, що по нім буде Україна сильна і славна, умер Ярослав Мудрий в зимі 1054 року, в 75 році життя. Панував 35 літ. Його поховали в церкві св. Софії у мармуровій домовині. Він є побіч Володимира Великого одним з найславніших українських князів.

Але його сини не змогли втримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їх діда й батька (І. Рибак, 367 сл).

1. Княжіння  Ярослава  стало  періодом:

а) розквіту;
б) занепаду;
в) розвитку;
г) розвитку і розквіту.

2. Ярослав — син:

а) Володимира Ізяславича;
б) Володимира Великого;
в) Володимира Святославовича;
г) Володимира Мирославича.

3. Ярослав  не  любив:

а) будувати;
б) воювати;
в) сидіти в Києві;
г) мандрувати.

4. Що  було  першочерговим  завданням  Ярослава?

а) захист рідної землі;
б) розвиток культури;
в) завоювання інших земель;
г) розвиток освіти.

5. «Руська  правда»  є:

а) найбільшим  юридичним  добутком  Київської  Русі;
б) найбільшим  юридичним  набутком  доби  Середньовіччя;
в) найдавнішою  пам’яткою  права  київської  держави;
г) першим  друкованим  примірником.

6. «Руська  правда»  застосовувалася  в  Київській  Русі  протягом:

а) ХІ-ХІІІ ст.;
б) ХІІ-ХІ ст.;
в) Х-ХІ ст.;
г) ХІ-ХІІ ст.

7. Хто був засновником Печерського монастиря?

а) Князь Володимир;
б) князь Ярослав;
в) князь Святополк;
г) князь Святослав.

8. За правління Ярослава посилюється значення:

а) слов’янина Іларіона Берестова;
б) грецьких церковнослужбовців;
в) Київської церковної митрополії;
г) православних церковнослужбовців.

9. Територія якого міста перевищувала площу «міста Володимира» у сім разів?

а) «Святослава»;
б) «Ярополка»;
в) «міста Ярослава»;
г) «Святополка».

10. Як називали столицю Київської Русі?

а) «Красою Сходу»;
б) «окрасою Сходу»;
в) «красунею Сходу»;
г) «перлиною Сходу».

11. Столицю Київської Русі називали конкуренткою:

а) Копентанції;
б) Константи;
в) Константинополя.
г) Констанції.

12. З якими країнами середньовічного світу Русь стала в один ряд?

а) З Візантією і Німецькою імперією;
б) Візантією і Німеччиною;
в) Італією і Візантією;
г) Італією і Німеччиною.

2. Надішліть  фото  виконаної  роботи  на  електронну  адресу.