Тема. Т.Шевченко. Балада "Тополя". Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності. Т.л.Балада, метаморфози.
1. Прослухайте пісню "По діброві вітер віє".
2. Обміркуйте.
- Самотня тополя, широке поле... Людина, побачивши одиноке дерево, скаже: "Ото сиротина!". Майбутній поет думав і почував так, як думав і почував народ. Цю пісню разом із сестрою Катериною співав малий Тарас. Пізніше саме ця пісня стала поштовхом до написання балади "Тополя".
3. Словникова робота.
- Запишіть у зошити визначення балади, її жанрові ознаки; поняття метаморфози.
4. Прочитайте баладу "Тополя" Т.Шевченка у підручнику - с. 76-79.
5. Дайте відповіді на запитання (УСНО).
- Яких страждань зазнала дівчина, коли козак залишив її?
- Чому молодиця звернулася до ворожки?
- Що ви довідалися про матір героїні? Чи бажала вона своїй дочці зла? Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина?
- Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені у творі?
- Визначте тему та основну думку балади "Тополя". Запишіть у зошити.
6. Випишіть художні засоби з тексту балади.
7. Підсумуємо.
- Поезія в душі Т.Шевченка народжувалася насамперед як мелодія в дитинстві почутої народної пісні, а вже потім виливалася словами. Так творилася фольклорна манера Шевченкового письма.
Немає коментарів:
Дописати коментар