Мітки

четвер, 27 лютого 2025 р.

Українська література, 10-А клас (28.02.2025р.)

 Тема. О.Кобилянська  й  українська  та  західноукраїнська  література. Ідеї  ніцшеанства  у  творчості  письменниці. Синтез  мистецтв  у  літературному  творі.

1. Слово  вчителя.

 - Проблеми, яких  торкається  О.Кобилянська  у  повісті  "Людина", цікавили  та  хвилювали  сучасників  письменниці. Юна  героїня  твору  прагне  переконати  оточуючих  у  тому, що  вона  має  право  сама  вибрати  собі  подільший  шлях  у  житті, всупереч  звичаям  свого  соціального  кола.

   Але  життя  виявилося  сильнішим  за  дівчину, і  врешті  вона  під  тиском  обставин  змушена  робити  те, проти  чого  боролася, - вийти  заміж  за  нелюба, бо  цього  потребувала  її  сім'я. Довелося  попрощатися  з  мріями  про  навчання  та  корисну  працю, про  шлюб, про  любов.

2.Запишіть  проблематику  повісті.

3. Мініжурнал "А  знаєте, що..."

  Ольга  Кобилянська  була  одним  із  письменників, що  спровокували  розкол  у  царині  української  літератури.

  Кінець 1880-х років  позначився  виходом  на літературну  арену  нових  авторів, яких  у  першу  чергу  цікавили  внутрішній  світ  особи, її  психологічне  життя. Серед  них  була  і  Кобилянська, яка  збагатила  українську  літературу  темами, що  перегукувалися  з  модерністською  західноєвропейською  літературою. Її  манера  письма  відзначалася  чуттєвістю, а  твори - ніцшеанським  духом  та  оспівуванням  цінності  окремої  людини. Народницька  критика  звинуватила  письменницю  в  презирстві  до  народу.

  О.Кобилянська  захоплювалася  філософією  Ніцше, його  вченням  про  нові  цінності  та  вдосконалення  людини  шляхом  зміцнення  духу. Ці  ідеї  вона  втілила  в  сюжетах  своїх  творів, але  витлумачила  їх  відповідно  до  своїх  творчих  задумів. Таким  чином, сильна  особистість, яку  підносить  Ніцше, його  "надлюдина", у  письменниці  це  жінка, яка  прагне  самоствердження  та  духовного  розвитку.

  У  творах  письменниці  змальовано  нового  героя - незалежну, сильну, творчу  і  високоморальну  особистість. Часто  на  перший  план  виходить  персоніфікований  пейзаж, який  перестав  бути  фоном  для  подій. Її  новела  стає  музичною  завдяки  введенню  просторих  музикально-психологічних  звукових  малюнків.

ОТЖЕ, письменниця  започаткувала  нову  для  української  літератури  своєрідну  модерністську  образно-стильову  манеру, що  поєднує  в  собі  певні  ознаки  імпресіоністичного, символістського  та  експресіоністичного  письма.

4.  Перегляньте  слайди. Прочитайте  поданий матеріал. Поміркуйте, яка  інформація  для  вас  була  новою, а яка -ні.





Отже, 


5. Прочитайте  поданий матеріал. Складіть  і  запишіть  конспект.

  Упродовж усієї історії мистецтва розвиток його стимулювали зсередини дві діалектично взаємозалежні тенденції: тенденція до специфікації видів і тенденція до взаємодії, зокрема синтезу їх. Для другої в історії української літератури визначальним став період кінця ХІХ — початку ХХ ст.(період модернізму), характерним — зближення з суміжними видами, передусім з музикою і малярством. Модернізм – (від франц. moderne — новітній, сучасний) — сумарний термін, що позначає сукупність літературних напрямів та шкіл XX століття, яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість. Саме похідне слово «модерн» пов'язане з ідеєю чогось нового та нетрадиційного. І новизна разом з антитрадиціоналізмом (хоча й модерністи ніколи не поривають із літературною традицією цілком) є визначальними рисами модернізму. Український модернізм формувався в несприятливих умовах, за яких письменники передусім мусили дбали про виживання в ситуації і неструктурованої національної культури.

   Яскравим прикладом синтезу мистецтв стала творчість О. Кобилянської. Покликання її треба виводити з генів: від батька Ольга успадкувала музичні здібності; від матері з її незмірною глибиною чуття — тип людини чуття і разом з ним здібну і спраглу до музики, мистецтва чуття, душу. Однак здобула тільки елементарну музичну освіту: усього лиш два місяці вчилася грати на фортепіано, хоч мала серйозний намір стати професійною піаністкою, до чого прагне більшість її автобіографічних героїнь. Логічно припустити: людина, яка так наполегливо і послідовно прагнула реалізувати своє музичне покликання, була наділена від природи й музичним світобаченням. У слові, в літературному тексті приховані задатки автора афішують себе найпромовистіше. Свідомий намір О.Кобилянської синтезувати свою прозу зі суміжними видами мистецтва пояснюється внутрішньою потребою кожного митця повністю самореалізуватися, а підтверджується як епістолярними свідченнями письменниці, так і автобіографічною інформацією з її творів, заголовками і підзаголовками творів.

   Отже,  органічність синтезу прози О.Кобилянської з музикою і малярством забезпечили музичне покликання й вроджений малярський хист письменниці, притому музичне і малярське чуття компенсували їй у літературній практиці нестачу відповідної освіти. Підрядність, підпорядкованість літературних творів О.Кобилянської музиці чи малярству виявляється у застосуванні власне синтетичних способів для надання прозовому твору специфічних суміжномистецьких ознак. Відчуття музики і малярства письменниця у своїй літературній практиці досягала перевагою у творах звукових чи зорових лексем; поверховості кольору — прямим називанням його чи його носія;глибинності музики — описом часто через сприйняття чи виконання музичних речей внутрішнього стану своїх героїв.

Українська мова, 10-Б клас (28.02.2025р.)

Тема.  Написання слів іншомовного походження

1. Запам'ятайте!


2. Виконайте  письмово  вправу  304 с. 128.


3.  Виконайте  тестові  завдання.



середа, 26 лютого 2025 р.

Українська література, 10-А клас (27.02.2025р.)

Тема.  О.Кобилянська.  Повість «Людина». Особливості  характеротворення. Творча манера й стиль автора

1. Слово  вчителя.

- Проблеми, яких  торкається  О.Кобилянська у  повісті  "Людина", цікавили  та  хвилювали  сучасників  письменниці. Юна  героїня  твору  прагне  переконати  оточуючих  у  тому, що  вона  має  право  сама  вибрати  собі  подальший  шлях  у  житті, всупереч  звичаям  свого  соціального  кола.

  Але  життя  виявилося  сильнішим  за  дівчину, і  врешті  вона  під  тиском  обставин  змушена  робити  те, проти  чого  боролася, - вийти  заміж  за  нелюба, бо  цього  потребувала  її  сім'я. Довелося  попрощатися  з  мріями  про  навчання  та  корисну  працю, про  шлюб  по  любові.

2. Поміркуємо.

 - Дайте  усні  відповіді  на  запитання.

1) Чи  можемо  ми  вважати  Олену  сильною  особистістю? Як  ви  вважаєте, чи  потрібні  суспільству  сильні  особистості?

2) Чи  можемо  ми  стверджувати, що  Олена  жила  почуттями?

3) Олена  вважала  абсолютно  бідною  людину, яка  не  збагачувала  себе  духовно  і  не  сповідувала  моральних  принципів. Чи  погоджуєтеся  ви  з  її  думкою? Як  ви  думаєте, чи  допомагають  людині  в  житті  мрії  та  ідеї?

4) Олена  була  переконана, що  найголовнішою  умовою  шлюбу  є  кохання. Чи  підтримуєте  ви  таку  думку? Чи  має  право  на  існування  шлюб  за  розрахунком?

5) У  чому  полягає  головна  драма  життя  героїні?

3. Схарактеризуйте  образ  Олени (випишіть  цитати).

Українська література, 10-Б клас (27.02.2025р.)

 Тема. В.Винниченко. Новела «Момент». Поєднання реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту 

1. Поміркуємо.

 - Чи  погоджуєтеся  ви  з  наступним  твердженням?

2. Слово  вчителя.

 - Наше  життя - це сума  моментів. Одні  ми  не  помічаємо  зовсім, згадуючи  інші, відчуваємо, як  приємністю  наповнюється  наше  єство. Інколи  на  все  життя  запам'ятовується  не  сама  подія, а  чийсь  погляд  чи  гарячий  погляд, аромат  чи  ніжний  дотик.

3. Прочитайте  новелу "Момент" В.Винниченка.

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2935

4. Перегляньте  екранізацію  твору.

https://www.youtube.com/watch?v=ixKAa5KNktw

5. ЗВЕРНІТЬ  УВАГУ!





6. Запишіть  у  зошити  тему, ідеюпроблематику  новели, охарактеризуйте сюжетно-композиційні  елементи.

Українська мова, 10-А клас (27.02.2025р.)

 Тема. Складні, складноскорочені  слова, способи  їх  творення  та  написання. Стилістичне  використання  засобів  словотвору

1. Пригадаємо.

                  Складні  слова, їх  творення  та  написання





                 Складноскорочені  слова, їх  творення
                        та  написання







Джерело: https://naurok.com.ua/tvorennya-ta-pravopis-skladnoskorochenih-sliv-148079.html
2. Виконайте  письмово  вправу 376 с. 134.
3. Прочитайте  статтю  в  підручнику  "Стилістичне  використання  засобів  словотвору" -
с.135-136. Складіть  і  запишіть  конспект.
4. Виконайте  вправу 383 с. 137 (УСНО).


Українська література, 6-А клас (27.02.2025р.)

Тема.  Урок літератури рідного краю.Цікавий світ поезій Наталки Нікуліної

1. Ознайомтеся  з  біографією Наталки Нікуліної.







2. Прочитайте  поезії  письменниці. Запишіть  тему, ідею  кожного  прочитаного  твору.





Джерело: https://naurok.com.ua/literatura-ridnogo-krayu-dnipropetrovschini-nataliya-nikulina-204100.html

вівторок, 25 лютого 2025 р.

Українська мова, 10-А клас(25.02.2025р.), 10-Є клас (26.02.2025р.)

 Тема. Словотвір  іменників  на  позначення  назв  жителів  певного  населеного  пункту. Творення  присвійних  прикметників. Творення  прикметникових  форм  від  різних  географічних  назв

1. Опрацюйте  теоретичний  матеріал.

              Словотвір іменників на позначення

           назв  жителів  населеного пункту

   У сучасній українській мові назви осіб за місцем проживання утворюються за допомогою суфіксів -ець, -анин(-чанин), -ук, -ак, -ит, -ич. Найбільш продуктивним є суфікс -ець, що поєднується з основами назв населених пунктів: євпаторієць, херсонець, обухівець, полтавець, чернігівець.

   Вибір одного з названих вище словотвірних суфіксів залежить від фонемного кінця твірної основи конкретного топоніма. Якщо вона закінчується суфіксами -иць, -ець, -ськ, то іменник на позначення назви жителя населеного пункту утворюється за допомогою суфікса -анин: Вінниця — вінничанин, Хомутець — хомутчанин, Луганськ — луганчанин, Донецьк — донеччанин.

   Кінцевий суфікс -івк топоніма передбачає вживання в назвах жителів суфікса -ець: Романівка — романівець, Калинівка — калинівець, Ковалівка — ковалівець, Павлівка — павлівець.

   Якщо в назвах населених пунктів є компоненти -город / -град, -піль / -поль, то похідні іменники утворюються додаванням суфікса -ець: Бориспіль — борисполець, Ямпіль — ямполець, Тернопіль — тернополець, Павлоград — павлоградець, Миргород — миргородець.

   Донедавна словотвірний суфікс -ець уживався в іменниках паралельно із суфіксом -чанин: черкасець — черкащанин, полтавець — полтавчанин, ірпінець — ірпінчанин, дикунець — дикунчанин.

   Останнім часом словники й довідкові видання не подають паралельних назв жителів на -чанин. Проте це не стосується тих іменників — назв жителів, для яких суфікс -анин / -чанин є єдиним словотвірним засобом: Київ — киянин, Львів — львів’янин, Ромни — роменчанин, Харків — харків’янин, Суми — сумчанин.

   Для творення назв осіб жіночого роду найчастіше до іменників чоловічого роду додається суфікс -к(а), при цьому суфікси -ець, -ин зазвичай відпадають: полтавка, ірпінка, черкаска, вінничанка, лучанка.

   Часом між твірною основою і словотвірним суфіксом з’являється інтерфікс: кременчужець — кременчужанка, коломиєць — коломиянка, житомирець — житомирянка.

         Творення присвійних прикметників

   Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин.

   Від іменників I відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса –ин, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: Ольга — Ольжин, Лука — Лучин, мачуха — мачушин.

   Якщо твірна основа закінчується на [і], маємо суфікс -ін (на письмі — -їн): Софія — Софіїн, Марія — Маріїн; виняток: Іллін.

   Від іменників II відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів(їв), який чергується з -ов або -ев(-єв):

1)      якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів — -ов: Петро — Петрова — Петрів, Степан — Степанова — Степанів, батько — батькова — батьків;

2)      якщо прикметник утворено від іменника м’якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів(-їв) — -ев(-єв): Ігор — Ігорів — Ігорева; Сергій — Сергіїв — Сергієва.

   Від назв тварин прикметники зі значенням присвійності утворюються за допомогою суфіксів -ин, -ін (на письмі — -їн): бджолиний, пташиний, орлиний, зміїний, солов’їний, суфіксів -ач(-яч): собачий, качачий, телячий, свинячий, гусячий, курячий, лисячий, гороб’ячий та інших суфіксів (вовчий, ведмежий).

Творення прикметникових форм від різних географічних назв

   В українській мові прикметники від географічних назв творяться зазвичай за допомогою суфікса -ськ-: Обухів — обухівський, Львів — львівський, Полтава — полтавський, Суми — сумський, Трипілля — трипільський.

   Відповідно до фонетичних законів української мови, творення таких прикметників супроводжують такі зміни:

   г, з, ж + ськ = зьк: Запоріжжя — запорізький, Острог — острозький, Лейпциг — лейпцизький, Кавказ — кавказький;

   к, ц, ч + ськ = цьк: Вінниця — вінницький, Гадяч — гадяцький, Кременчук — кременчуцький, Гринвіч — гринвіцький;

   х, с, ш + ськ = ськ: Одеса — одеський, Глеваха — глеваський, Карабах — карабаський.

   Якщо у слові відкритий склад з о, е стає закритим, то ці голосні чергуються з і: Берегове — Берегівський, Хмелеве — хмелівський, Мукачеве — мукачівський, Гуляйполе — гуляйпільський. Проте в прикметниках, утворених від інших слов’янських назв, о, е зберігаються в закритому складі: Габрово — габровський, Сараєво — сараєвський, Воропаєво — воропаєвський.

   При збігу приголосних у твірній основі між ними може вживатися вставний о або е: Лубни — лубенський, Гречанці — гречанецький.

   Зауважимо, що перед суфіксом -ськ- знак м’якшення не пишеться: Ірпінь — ірпінський, Оболонь — оболонський, Умань — уманський, Прип’ять — прип’ятський; але після л знак м’якшення пишеться завжди: Ворзель — ворзельський, Сімферополь — сімферопольський, Хорол — хорольський, Трипілля — трипільський.

   Іноді, щоб утворити прикметник від географічної назви, використовують складні суфікси:

1)  -енськ- додається до багатьох назв на е: Городище — городищенський, Ставище — ставищенський, Рівне — рівненський;

2) -инськ- іноді додається до іншомовних назв: Баку — бакинський, Ялта — ялтинський, Аляска — аляскинський;

3) -анськ- додається до окремих назв на а: Рудня — руднянський, Будища — будищанський, Биківня — биковнянський, Ружа — Ружанський;

4) -івськ- додається зазвичай до назв, що мають форму множини: Турбаї — турбаївський, Вишняки — вишняківський, Семипілки — семипілківський.

   Прикметники, утворені від географічних назв, що пишуться через дефіс, також зберігають дефіс: Кам’янець-Подільський — кам’янець-подільський, Переяслав-Хмельницький — переяслав-хмельницький, Віта-Поштова — віта-поштовий, Пуща-Водиця — пуща-водицький, Нью-Йорк — нью-йоркський.

   Прикметники, утворені від географічних назв, що складаються з прикметника та іменника, пишуться разом: Вітряні Гори — вітряногірський, Західна Європа — західноєвропейський, Біла Церква — білоцерківський.

2. Прочитайте  правило  у  підручнику - с. 131-132(до  творення  дієслів).

3. Виконайте  вправи 365(10слів), 366 с. 132.


Українська література, 10-А клас (26.02.2025р.)

 Тема. О.Кобилянська.  Повість «Людина». Тема долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища

1. Виконайте  письмово  завдання  літературного  диктанту "Так" - "Ні".

 1) Слова  "Задумую  жить  по  своїй  натурі  і  по  правді"  належать  Олені  Ляуфлер.

 2) Повість  "Людина"  закінчуться  смертю  головної  героїні.

 3) Олена  слову  "людина"  надає  значення  "хоробра, мужня".

 4) Мати  підтримала  Олену, коли  та  відмовилася  виходити  заміж  за  К-ого.

 5) Брат  Олени  Герман-Євген-Сидір  покінчив  життя  самогубством.

 6) "Біда  ломить  і  залізо, а  ви  лиш  людина". Ці  слова  говорить  Олені  лікар.

 7) У  сім'ї  Ляуфлерів  було  чотири  доньки.

 8) "Був  се  гарний, сильний  мужчина, літ, може, 29". Так  у  творі  сказано  про  Стефана  Лієвича.

 9) Фельс  був  лісником.

 10) Головною  проблемою  повісті  "Людина"    відстоювання  людської  гідності  жінки.

 11) Перша  назва  повісті "Людина" - "Вона  вийшла  заміж".

 12) Твір "Людина"  О.Кобилянська  присвятила  Н.Кобринській.                (12б)

2. Поміркуємо.


3. Слово  вчителя.

 - Якщо  ми  згадаємо  історію  і  культуру  нашої  країни, то  побачимо, що  серед  видатних  особистостей  немало  жінок. Княгиня  Ольга, Анна  Ярославна, Настя  Лісовська, Леся  Українка, Ольга  Кобилянська... Психологи  переконані, що  людина, яка  не  реалізувала  себе, втрачає  здатність  радіти  життю  й  отримувати  задоволення, вона  страждає  від  неможливості  стати  повноцінною  гармонійною  особистістю. Саме  так  сталося  з  героїнею  повісті  О.Кобилянської "Людина".

Українська мова, 10-А клас (26.02.2025р.)

 Тема. Основні  способи  творення  дієслів, прислівників.

1. Пригадайте.

2. Розгляньте  таблицю.


УВАГА!

3. Пригадайте.


4. Розгляньте  таблицю.


5. Опрацюйте  теоретичний  матеріал  у  підручнику - с. 132.

6. Виконайте  вправу 367 с. 132.

УВАГА! Спосіб  творення  дієслів і прислівників записуємо над словами, виділяємо твірні  основи.

Українська література, 10-Б клас (26.02.2025р.)

 Тема. В.Винниченко. Життя і творчість, громадська і політична діяльність. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина»

1. Слово  вчителя.

 - Десятиліттями  його  ім'я  намагалися  стерти  з  пам'яті  народу, його  твори  вилучали  з  фондів  бібліотек. Але  Винниченко  пережив  свій  час, тому  що  був  великим  талантом, який  не  підлаштувався  під  смаки  публіки  навіть  тоді, коли  ризикував  посадою, славою, добробутом. Доля  була  до  нього  безжальною, але  зігнути, знищити  не  змогла.

2. Опрацюйте  поданий  матеріал.


 

















                                       





ЗАУВАЖТЕ!

Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=oj-2yfSndgI
4. Прочитайте  роман "Сонячна  машина".
5. Запишіть тему, ідею, проблематику  твору.